Ризик харчової кризи у світі через війну в Україні

   

 Я вже третій рік (до війни) працюю у міжнародній корпорації з експорту зернових та олійних культур. Таким чином добре ознайомлений з цим ринком в Україні та світі. Вирішив сформувати тред про ризик харчової кризи у світі через війну в Україні.

   Успіхиукраїнських аграріїв у сезоні 2021-2022.
   Рекордний врожай - 106 млн т! Головна проблема (до війни): логістика - а саме параліч роботи залізниці, дороге паливо та непідготовленість портів під таку кількість зерна. 

  Варто розпочати з того, що Всеукраїнська Аграрна Рада заявила про зрив посівної, через: прямі воєнні дії та паливо (висока ціна, недостатній запас - 50\250 тис т і фермера не отримали повернення ПДВ від держави - тобто дефіцит $)

  Від зриву найбільше страждають: кукурудза та олійні, а також ЯРІ злакові. Озимі молимося, щоб виросли. При умові, що регіони зможуть посіяти (при отриманні диз. палива та $): в кількості 100% - західні регіони; на 50% - центральні регіони; менш як 20% - решта України.

  Дефіцит може бути значним. Оскільки регіони, де проводяться активні бойові дії є лідерами по врожаю.
ПШЕНИЦЯ (у вкладенні, дані 2021).
Зона 100%: 5272,86 тис т

Зона 50%: 10805 \ 5402,5 тис т
Зона 20%: 14329,32 \ 2865,864 тис т

Дефіцит: 44,5% *експорт: EU, Єгипет, Туреччина

Проте Ви скажете, що пшениця є яра та озима і частина вже посіяна. АЛЕ варто розуміти, що зараз необхідно вносити в землю фосфор для формування кореневої системи, але на це немає ні палива (коштів), ні можливості. Тому показники будуть гірші. Тому два факти є взаємокомпенсуючими.

ЯЧМІНЬ (в основному необхідний для тваринних ферм)
Зона 100%: 1601,48 тис т
Зона 50%: 2671,4 \ 1335,7 тис т
Зона 20%: 5604,58 \ 1120,916 тис т

Дефіцит: 41,08% *експорт: КНР

КУКУРУДЗА (найголовніша культура)

Зона 100%: 8131,4 тис т
Зона 50%: 13501,8 \ 6750,9 тис т

Зона 20%: 15722,3 \ 3144,46 тис т

Дефіцит: 48,25% *експорт: Арабський світ, Азія (особливо КНР, Індонезія, Тайланд, Корея)

  Ситуація по соняшнику (експорт лише у вигляді олії) та ріпаку приблизно на такому ж рівні; дефіцит: 42-44%.

  Це всього ж лише припущення, опираючись на зону ведення бойових дій та приблизне очікування по врожайності. 

Проте % (100\50\20) може відрізнятися в залежності від: зміни арени війни та роботи фермерів. Про що нам говорять ці дані? Середній показник очікуваного зменшення врожайності на рівні 43%. У С21 збір урожаю був 106,8 млн т, тобто -43% = 60,876 млн т (злакових + олійних культур). Тут варто зазначити, що на 2022 рік за даними Міністерства Агрополітики Україна повністю забезпечена зерном.

Проте варто розділяти злакові культури та олійні, оскільки соняшник експортується переробленим. Ріпак як сировина, на біо паливо. Щодо злакових культур: зібрано 83,8 млн т з них експортовано 44,887 млн т. Залишок: 38,913 млн т.

  Тобто з цього аналізу робимо ВИСНОВОК №1: продовольчої кризи в Україні на 2022 рік немає. По планах заготівлі зерна при збереженні статус-кво на 2023 рік ми себе зможемо повністю забезпечити зерном.

  Тепер розберемо труднощі, які вже з'явилися, що вплине на результат:

  Перелік, окрім ведення активних бойових дій (це і так зрозуміло).

1. Висока ціна на паливо = дорога логістика = менше коштів отримає ферма = гірше насіння, добрива, ЗЗР, техніка = гірший врожай

2. Ціна на газ росте = збереження зерна на елеваторах буде ще дорожчим.

3. Прямі попадання в елеватори під час бойових дій.

4. Мародерство на агрохолдингах, а саме дорогих засобів для захисту рослин, насіння та техніки. Це все значно відкине український АПК назад. Станом на 2021 рік Україна використовувала потенціал землі на 75%.

  Як уже відреагували світові біржі на ціну зерна? Ключовою біржею для пшениці та олійних є EURONEXT; для кукурудзи та сої є CHICAGO. Уже сумарний ріст цін 20-40$ за т.

Безплатно котирування цін можна побачити через застосунок SOUFFLET GROUP - Farmi App.

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.soufflet.farmi&hl=ru&gl=US

  Проте рік 2022-2023 для СВІТУ має бути непростим також через те, що другий рік поспіль йде посилення кліматичного явища Ла-Нінья (загугліть).

Котре призведе до неврожаю (дефіциту) в Центральній та Південній Америці та Австралії.

    Таким чином, Пд Америка не зможе страхувати (як раніше) перебої\відсутність постачання зерна з Чорноморського регіону (ЧР). Не забуваємо, що російський експорт також буде закритий (де-факто закритий від вересня через додаткове мито на експорт).

  ПИТАННЯ: Хто постраждає у першу чергу? 

Залежність Африки від зерна ЧР - 30%, найбільше Єгипту взагалі 80%. Якщо більш економічно сильні країни витримають, то бідніші будуть на межі голоду - Ємен, Ліван, Бангладеш, Малі, Мозамбік, Мянма тощо...

 

    Прикріплюю більш детальні дані по країнах, котрі стикнуться з реальним дефіцитом, а в окремих випадках голодом (по Україні пояснення дав, усе має бути в нас ок).

  На додаток, припускають що така ситуація може призвести до посилення соціального напруження та збройних зіткнень в цих регіонах. Говорячи про Близький Схід, то рівень дефіциту між 2000-20 уже виріс на 90%. А цей регіон на 30-60% залежить від укр. зерна.

  Перелік країн для яких закриття українського експорту буде критичним (сума об'єму експорту в цьому сезоні). Пд Америка - сама на межі голоду через клімат. Європа - закриється через забезпечення власної харчової безпеки. Азія - не забезпечує сама себе теж.

  Говорячи про КНР та США:

1. КНР - активно три роки поспіль скуповувало все зерно на ринку і створило собі значний резерв. 

2. США - в основному працюють на власний ринок та часто самі потребують НІШОВОГО імпорту. Тому замінити постачальника країнам зі списку не вийде.

Важливо зауважити, що ціни на продовольство за два роки виросли на 40%-70% (через Ковід), а тепер ріст відбувається на такий же % лише за місяць-два. При цьому темп не падає.

ВИСНОВОК: Світ ГЛОБАЛЬНО очікує така криза, яку він ЩЕ ніколи не бачив.

                                                                                  автор – русня – нелюди - @FanatSavchuka

ГО “Центр UA” презентувала унікальний онлайн-інструмент “Вибори 2019. За кого голосувати?”

Презентація онлайн-інструменту “Вибори 2019: За кого голосувати?” відбулася 13 березня у місті Черкаси. Завдяки цьому інструменту український виборець за 15-20 хв зможе отримати достатньо вичерпної інформації для більш раціонального та усвідомленого вибору Президента країни.

  

Протягом двох останніх років ГО “Центр UA” провела більше 350 заходів у 60 містах в усіх регіонах України. Майже на кожній такій зустрічі аналітики фіксували запит громадян на конкуренцію програм кандидатів замість емоційно-забарвлених змагань політтехнологів.

Відповідаючи на потреби часу, команда Центру вирішила створити онлайн-інструмент, який полегшить життя українців напередодні президентських виборів. У легкий та доступний спосіб кожен охочий може ознайомитися із профайлами десяти найпопулярніших кандидатів, які змагаються за посаду Президента (напередодні запуску інструменту інформацію щодо попередніх симпатій виборців було взято з опитувань Фонду “Демократичні ініціативи”, Київського міжнародного інституту соціології та Соціологічної групи “Рейтинг”).

Крім цього, можна також проаналізувати позиції кандидатів у 22 сферах політики, які входять до компетенції Президента згідно із Конституцією (ст. 106) та іншими законами України. Однак найважливіша функція цього інструменту — можливість виборців пройти онлайн-тест, сформувати власну політичну програму і в фіналі побачити ТОП-3 кандидатів, програми яких збігаються з їхніми власними позиціями.

“Часто доводилося чути навіть від друзів та знайомих, що такий інструмент полегшив би підготовку до дня виборів. І ось тепер кожен може скористатися. У ці передвиборчі дні, коли навіть на кухнях і автобусних зупинках, а тим більше в соціальних мережах тримають дискусії на тему “Так а за кого голосувати?”, такий інструмент стане в нагоді для всіх, хто хоче зробити усвідомлений вибір”, — зазначає регіональний представник ГО Центр UA в Черкаській області Сергій Пасічник.

Розробники не сподіваються, що інструментом скористається кожен третій чи кожен другий виборець. Водночас, команда Центру UA переконана, що зможе охопити кілька сотень тисяч користувачів — а це вже кілька відсотків виборців, які “робитимуть погоду” на цих і майбутніх виборах.

Регіональний представник ГО Центр UA

в Черкаській області Сергій Пасічник  - (066) 2172455

Сортувальна лінія для сміття - перший крок до Білозір’я без сміттєзвалищ

Посилення адміністративної відповідальності за викидання сміття в неналежних місцях, диференційована система оплати за його вивезення, а також будівництво сортувальної лінії для відходів з ОТГ Черкаського району - про це говорили учасники публічної консультації, яку 29 січня організувала ГО "Центр UA".

Попри наявність комунальної служби, яка централізовано збирає сміття і доставляє його на сміттєсховище для утилізації, частина мешканців ОТГ продовжує самовільно викидати відходи в навколишній ліс. Ситуація є доволі загрозливою і створює ризики для довкілля, туристичної привабливості села і  в першу чергу для самих людей.

Причиною цього є неефективна система контролю за дотриманням правил утилізації та вивезення сміття, нерозуміння жителями села шкоди від стихійних сміттєзвалищ і спалювання твердих побутових відходів (ТПВ), а також негнучка та недиференційована система оплати за вивезення сміття.

На думку сільського голови Володимир Міцука, питання утилізації відходів повинно вирішуватися на загальнодержавному рівні, зокрема мають будуватися сміттєпереробні заводи. Крім цього, людям, особливо в сільській місцевості спочатку важко зрозуміти, для чого потрібне сортування та чому потрібно платити за вивезення сміття. Більшість просто викидає сміття чи спалює його та не переймається наслідками.

Однак, як зазначає Володимир Міцук, плануються переговори з іншими ОТГ щодо співпраці: “Зараз плануються переговори з іншими ОТГ, можливо на співфінансуванні зробити сортувальну лінію, яка би обслуговувала навколишні населенні пункти. Тому перша проблема – це сортування, а друга – потім це все вивозити за межі населених пунктів для переробки на сміттєпереробному заводі”.

 За словами Ірини Синельник, начальника відділу економічного розвитку та інвестицій виконкому Білозірської сільської ради, в середньому кожен мешканець Білозірської ОТГ продукує до 400 кг сміття на рік. “В Білозір’ї є 4333 домогосподарств, 29 багатоквартирних будинків, 78 підприємств та 300 підприємців, які продукують побутові відходи. З них лише 40-50% вивозилося на офіційне сміттєзвалище, а решта утилізовували на стихійних”.

Утім, вона зауважила, що з укладанням договорів є прогрес, зокрема, якщо рік тому договорами про вивезення сміття було охоплено лише 30% громадян, то станом на сьогодні вже 70%.

 Радник Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Анна Сарана поділилася досвідом агітації громадян до заключення договорів на вивезення сміття в селі Волоському Новоолександрівської ОТГ на Дніпропетровщині.

Також учасники обговорили важливість просвітницької роботи серед населення, в першу чергу серед дітей та молоді.

Учасники дискусії запропонували сільському голові звернутися до Верховної Ради з пропозиціями посилити адміністративну відповідальність за викидання сміття у неналежних місцях. Також разом і сільським головою розробити диференційовану систему оплати за вивезення сміття та створити робочу групу для будівництва сортувальної лінії. Саме таким комплексним підходом вдасться вирішити проблеми із стихійними сміттєзвалищами.

Популяризація та модернізація професійно-технічної освіти - рецепт успіху галузі

11 квітня о 14.00 в малій сесійній залі Черкаської міської ради відбулася публічна консультація щодо проблем і шляхів розвитку професійно-технічної освіти на Черкащині. За словами координатора ГО "Центр UA" в Черкаській області Сергія Пасічника, основна проблема профтехосвіти - відсутність належного регулювання бюджетних відносин між місцевими громадами та державною владою на законодавчому рівні. Учасники зійшлися на думці, що кошти мають іти за людиною, а отже, держава має формувати перелік і кількість фахівців загальнодержавного значення і фінансувати саме таку кількість, регіон – спеціалістів для регіонального рівня, а громада – відповідно свого рівня. Запорука успіху - це популяризація професійно-технічної освіти, належна оплата праці на ринку та підвищення якості освітніх послуг, які надають ПТНЗ Черкащини.

До чого ж призводить зволікання з вирішенням проблеми?

Останні роки в державі готували фахівців з вищою освітою без перспективи майбутнього їх працевлаштування при наявній потребі в економіці кваліфікованих спеціалістів робочих професій.  Як результат - на підприємствах області від 10% до 37% працівників мають пенсійний вік, а потреба в кваліфікованих робітниках навіть при високій заробітній платі не забезпечується.

Окремий аспект – трудова міграція. За офіційними даними Держстату, ситуація наче й не така погана - у 2016 році з України емігрувало 6,5 тис. осіб (у попередні роки кількість коливалася в діапазоні 14–22 тис.). В той же час, якщо в 2010 році кількість населення в державі становила 45,95 мільйони осіб, то у 2017 - впала до 42,47 мільйонів. Це якраз і є показником реальної міграції з України. А ще ж є сезонна міграція, коли щороку за кордон на роботу виїжджає приблизно 3, 5 мільйони громадян.

Головні причини цього:

- неврегульованість поточного фінансування ПТНЗ з державного та місцевого бюджетів, як результат незавершеної децентралізаційної реформи;

- відсутня або невчасна реакція ПТНЗ на актуальні потреби ринку праці, як наслідок - масова трудова міграція;

- недостатній рівень автономії в управлінні закладами профтехосвіти, як результат незавершеної освітньої реформи.

Найбільшою проблемою, на думку заступниці директора департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради Марини Бакланової, є неврегульованість на законодавчому рівні організації роботи профтехосвіти: “Протягом останніх 25 років матеріально-технічна база навчальних закладів не оновлювалась. Місто й наразі не готове виділити на це кошти”, — зазначає Марина Бакланова.

Начальник управління освіти і науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський розповів, що держава вирішила самоусунутись від вирішення питання щодо виробничих кадрів. При здійсненні реформи децентралізації це питання було упущене та мало несистемний характер: фінансування профтехосвіти у 2016 році передане на обласний рівень, а ті профтехзаклади, які знаходяться в містах обласного підпорядкування, на рівень цих міст. Це призвело до того, що, наприклад, Канівське вище професійне училище, обсяг фінансування якого складає 9-10 млн грн на рік, отримало з канівського міського бюджету 400 тис. грн. За півроку училище було доведено до стану руйнації. Проблеми профтехзакладів були у Смілі, Ватутіному, Черкасах. Зараз система фінансування змінилася, але все одно залишилася неврегульованою.

Директор міського центру зайнятості Оксана Щербак розповіла, що наразі немає проблеми пошуку робочих місць для виробничих спеціальностей. Є проблема з працевлаштуванням службовців, а от вакансій на робітничі, інженерні, технічні спеціальності вистачає.

Своїм баченням ситуації та можливими шляхами виходу з ситуації поділилися також директори черкаських та городищенського ПТНЗ. Зокрема прозвучало кілька ключових проблемних тез:

- немає реального механізму відпрацювання випускниками бюджетної форми вкладених в них коштів – їм на старті  пропонують привабливіші умови за кордоном;

- зарегульована система сертифікації спеціальностей, коли маса часу і зусиль витрачається аби відкрити спеціальність, яка на той час вже може бути неактуальною;

- відсутність сучасного навчального обладнання та витратних матеріалів, що унеможливлює надавати актуальні викликам часу і ринку вміння і навички.

На думку освітян, держава має визначити вектор розвитку профтехосвіти найближчим часом, зокрема, взяти за основу проект Закону України про професійно-технічну освіту, що зареєстрований в Парламенті понад 3 роки, де визначені параметри, за якими вона має здійснюватися.

В той же час директор департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Наталія Джуган відзначила, що є й інший аспект проблеми. Нерідко в ПТНЗ частина персоналу влаштована на адміністративних посадах і не має стосунку до навчального процесу. Як результат вартість навчання одного учня в Черкасах може сягати 38 000 гривень, а отже за розрахунками департаменту - виходить дешевше відправити його в іншу область і вивчити там.

Підбиваючи підсумки, учасники спробували визначити можливі шляхи вирішення проблеми галузі:

1. Врегулювання бюджетних відносин між місцевими громадами та державною владою на законодавчому рівні. Кошти мають іти за людиною, а отже, держава має формувати перелік і кількість фахівців загальнодержавного значення і фінансувати саме таку кількість, регіон – спеціалістів для регіонального рівня, а громада – відповідно свого рівня. Все інше має бути на комерційних засадах.

2.Популяризація професійно-технічної освіти, а паралельно - підвищення вимог для отримання вищої освіти. Зокрема акцент інформаційної політики на створення позитивного іміджу спеціальностей виробничої сфери.

3. Підвищення зарплат для виробничих професій до рівня не менше 2/3 окладу східноєвропейських країн, аби зробити від’їзд за кордон в пошуках роботи фінансово невигідним.

4. Модернізація та автономія системи управління ПТНЗ. Перекладаючи відповідальність на адміністрації і муніципалітети надати їм більше самоврядування, особливо в сфері поточних питань.

5. Актуалізація переліку спеціальностей, спрощення процедури сертифікації та скорочення терміну підготовки по тим спеціальностям, що не потребують тривалого теоретичного навчання.

ГО “Центр UA” запроваджує практику вирішення місцевих проблем шляхом пошуку оптимальних рішень спільно з громадою. Проведення публічних консультацій з залученням представників різних заінтересованих сторін дозволить місцевій владі  розробляти та ухвалювати більш якісні рішення, які будуть зрозумілими і тому підтриманими громадою.

 За додатковою інформацією звертайтеся до координатора ГО «Центр UA» в Черкаській області Сергія Пасічника – (066) 217 24 55.

 Публічна консультація відбувається в рамках проекту “Програма сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст діяльності в рамках проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Перспективи утилізації сміття в Черкасах: звалище чи переробка?

15 березня о 14.00 в малій сесійній залі Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Д. (Байди) Вишневецького, 36, каб. 206) відбулася публічна консультація щодо змін правил утилізації сміття та перспектив будівництва заводу з переробки відходів у Черкасах. Як зазначив координатор ГО "Центр UA" в Черкаській області Сергій Пасічник, в місті щомісяця збирається близько 36 тисяч кубометрів твердих побутових відходів – це до 430 000 кубометрів на рік, а наявний сміттєзвалищний ресурс вичерпається за найближчі півтора-два роки. Україна в плані відходів та утилізації значно відстає від інших країн.

Наразі існує кілька проблем із утилізацією сміття, які існують в Черкасах. Це вичерпність сміттєсховища, збільшення кількості сміття, низька культура громадян та зміни в законодавстві щодо сортування сміття.

- Із 1 січня змінилася законодавча база, тому буквально через рік проблема із сміттям може стати для нас цілком реальною, — сказав Сергій Пасічник. — Тому ми сьогодні тут зібралися, що обговорити ті проблеми, які перед нами стоять.

Для їх вирішення існує кілька альтернативних рішень:

- будівництво сміттєпереробного заводу;

- розширення старого чи будівництво нового полігону-сміттєсховища;

- продаж сміття у сусідні громади.

Якщо говорити про будівництво сміттєпереробного заводу, то у місті Черкаси (за інформацією з відкритих джерел) було дві пропоозиції побудувати такі заводи.

ТОВ "Еко-Баік" планувало розмістити таке підприємство на території колишнього ВАТ "Хімволокно". Згідно з проектом, завод мав би переробляти усі тверді побутові відходи протягом 25 років. Однак на громадських слуханнях у вересні черкасці не підтримали побудову цього заводу. Аналогічне підприємство неподалік ПАТ "Азот" планує розмістити і ТОВ "Еко-Че", залучивши хорватські інвестиції. Але наразі підприємство не може отримати поштову адресу.

Від ТОВ "Еко-Че" виступив його представник Анатолій Прокопов, який займається питаннями сміття вже 4 роки. За його словами, вже найближчим часом розпочнеться підготовка майданчика для будівництва сміттєсортувального заводу. Земельна ділянка під будівництво цього заводу була виділена ще три роки тому, однак будівництво не здійснювалося. До того ж, наголосив Анатолій Прокопов, ця земля приватна і знаходиться за межами населеного пункту. Майданчик має розміщуватися навпроти прохідної ПАТ «Азот». Підприємство має вступити в дію вже за 13 місяців. Це будуть дві сортувальні машини (здатні сортувати 40 тонн сміття за годину щодня кожна), які фасуватимуть сміття по тюках. Принцип роботи цього заводу не передбачає жодного спалювання, сміття там сортується і відправляється до переробників. Проект коштує близько 17 мільйонів євро. Для реалізації проекту було залучено хорватські інвестиції під гарантії «Укргазбанку». Забруднення навколишнього середовища не буде, переконує представник товариства. За його словами, договори на переробку відходів уже укладені. 

Ще одним із варіантів вирішення проблеми є розширення діючого сміттєзвалища. "Розширення на 10 гектарів полігону в Руській Поляні вистачить щонайменше ще на 15 років", – зазначив Сергій Пасічник.

Сергій Шмиголь, колишній голова Студентської ради ЧДТУ, а зараз асистент кафедри хімії та хімічної технології неорганічних речовин розказав, що перебуває на стажуванні в Німеччині і тематика його наукової роботи саме стосується утилізації та переробки сміття. Також він запросив усіх бажаючих відвідати сміттєпереробне підприємство в Німеччині, роботу якого він вивчає.

Начальник відділу екології Черкаського МВК Володимир Гусаченко розказав, що наразі вже все готово для розширення наявного сміттєзвалища та початку роботи з сортування сміття на ньому. При цьому він відзначив, що відходи це є власність міста і тому цей ресурс громада може тільки продавати тим підприємствам, які займаються утилізацією і переробкою різних сортів відходів.

Наталія Фоміна, голова ЧОО Всеукраїнської екологічної ліги, розказала, що ще в 2003 році було підготовлено відповідну екологічну програму, яка так і не була затверджена. Крім того, разом з своїми колегами, зокрема з доктором технічних наук, завідувачем кафедри хімічної технології неорганічних речовин Генадієм Столяренком, вони неодноразово запрошували іноземні компанії, готові почати будівництво сміттєпереробного заводу. Але місто не змогло дофінансувати 20% вартості проекту, передбачені умовами.

Депутат міської ради від "Громадянської позиції" Руслан Зоря вже тривалий час вивчає питання можливості сортування і переробки сміття. За його словами, він перший ініціював відмову від будівництва заводу компанії ТОВ "Еко-Баік" через порушення технологій спалювання відходів. Депутат впевнений, що повністю вирішити це питання неможливо, доки не будуть добре налагоджені стосунки між Черкаською міською та обласною радами. "На сьогодні діалогу між радами немає. Вони мають сісти за один стіл і вирішити ці всі питання, адже 4 роки поспіль вони будують окремі плани, а спільного – нічого не мають", – зазначив Руслан Зоря.

В підсумку Сергій Пасічник подякував усім присутнім за участь та активну громадянську позицію, відзначивши, що «всі ми живемо в цьому місті і проблема сміття є важливою для кожного». Крім того, було вирішено разом з представниками екологічних організацій почати підготовку відповідної міської програми з сортування та утилізації сміття. Також координатор “Центр UA” анонсував тему наступної публічної консультації – ситуація навколо реформування профтехосвіти в області.

ГО “Центр UA” запроваджує практику вирішення місцевих проблем шляхом пошуку оптимальних рішень спільно з громадою. Проведення публічних консультацій з залученням представників різних заінтересованих сторін дозволить місцевій владі  розробляти та ухвалювати більш якісні рішення, які будуть зрозумілими і тому підтриманими громадою.

 За додатковою інформацією звертайтеся до координатора ГО «Центр UA» в Черкаській області Сергія Пасічника – (066) 217 24 55.

 Публічна консультація відбувається в рамках проекту “Програма сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст діяльності в рамках проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Як будувати містки між місцевою владою та громадянським суспільством? Досвід ГО «Центр UA»

За рік роботи команді громадської організації «Центр UA» (співзасновники ЧЕСНО, платформи Реанімаційний Пакет Реформ) вдалось залучити до розробки та втілення реформ національного рівня декілька тисяч лікарів, освітян, представників органів місцевого самоврядування, активістів і журналістів. Громади Черкащини також взяли участь у публічних консультаціях, під час яких долучились до напрацювання рішень у медичній, освітній та політичній сферах. Після перших результатів роботи запит на вирішення проблем шляхом публічних консультацій серед черкасців підвищився – громадяни хочуть брати участь у напрацюванні змін, які вплинуть на їхню якість життя.

Більшість рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у Черкасах були прийняті без урахування думки виконавців і тих, на кого ці рішення  вплинуть. Це попри те, що громади Черкас мають спільне бачення розвитку свого міста та бажання разом із місцевою владою працювати над вирішенням місцевих проблем. Вони формують коаліції, розробляють спільні плани дій та пропонують місцевій владі власні рішення. Серед громадян існує запит на побудову конструктивного діалогу між владою та громадськістю, який би дозолив зібрати думки місцевих громад та врахувати їхнє бачення щодо затребуваних змін у регіоні.

 

Зокрема, минулого місяця мешканці Черкас спільно із місцевою владою працювали над вирішення проблеми, яка склалася навколо недієздатного виконкому міської ради. В рамках першої публічної консультації, представники політичних партій, журналісти та активісти обговорили принципи та механізми формування нового складу виконавчого комітету, а також кандидатур, що будуть до нього входити. Наразі місто має виконком, і приємно, що багато з того, що прозвучало на нашому заході було почуто.

Однак проблеми Черкас не закінчуються на виконкомі. Наразі гостро постає питання будівництва сміттєпереробного заводу. Місто щороку виробляє до 430 000 кубометрів твердих відходів, а наявний сміттєзвалищний ресурс вичерпається за найближчі роки. Саме тому ми запропонували владі міста почати обговорювати «сміттєву» проблему та шукати її рішення шляхом проведення публічної консультації. Це відкрите обговорення актуальної для громади проблеми, в рамках якого представники органу прийняття рішень виносять на обговорення своє бачення проблеми та способів її вирішення, а учасники консультації пропонують власні альтернативні рішення й аргументують їх доцільність. Тому запрошуємо всіх зацікавлених містян взяти участь в публічній консультації, яка відбудеться 15 березня о 14:00 в приміщені Черкаської міської ради (мала сесійна зала). Під час події представники міської влади, громадські організації, експерти та журналісти обговорять проблеми утилізації сміття в Черкасах і перспективи будівництва заводу із його переробки.

Як показує практика функціонування політикуму на рівні Черкас і Черкаської області — без залучення громадськості до вироблення місцевої політики напрацьовані владою рішення ризикують бути не тільки неефективними і безуспішними, а часто й такими, що тільки поглиблюють проблему. Адже справжні зміни можливі тільки тоді, коли їх розуміють безпосередні виконавці реформ і ті, на кого ці реформи вплинуть – громадяни України.

Сергій Пасічник,

Координатор ГО «Центр UA» в Черкаській області

Секретар і свобода

Черговий етап затяжної кризи в міській владі Черкас добіг кінця.

Наразі тактичну перемогу може святкувати міський голова. Шляхом нехитрих, але дієвих маніпуляцій з ресурсами і посадами, Анатолію Бондаренку вдалося повернути під своє крило мандрівну фракцію «Свободи», яка й дала важливі для відставки Радуцького голоси.

Таким чином «Батьківщина» вбила одночасно кількох зайців – отримала моральну сатисфакцію, усунувши свого головного і найненависншіого «друга» з посади секретаря міської ради, розвалила антимерську більшість і отримала більш-менш контрольований виконком.

Громада, яка не надто заморочується кланово-політичними баталіями, радіє з того, що є який-неякий бюджет. Стабілізація кризових процесів дасть змогу місту оперативніше реагувати на різноманітні, в першу чергу комунальні, виклики. З іншого боку, загострення боротьби між «Батьківщиною» на яку спирається міський голова (і його союзниками з «Черкащан» та «Свободи» ) та міською БПП (з ПВД та «Громадянською позицією») викидає Черкаси з площини децентралізаційної реформи. Навколишні села стрімко розбігаються в свої проекти об’єднаних територіальних громад і в підсумку є ризик, що обласний центр залишиться при бубнових інтересах.

Втім є й інші ризики - політичні. Головний з них це те, що фракція «Свободи» лишається такою ж темною троянською конячкою, яка пасеться там де трава зеленіше. А хто знає, де з часом стане зеленіше. По-друге, Олександр Радуцький це не та людина, яка так просто здасться і заспокоїться. Школа життя плюс навички отримані в часи спільної роботи з Сергієм Одаричем даються взнаки. Власне й нинішній політичний конфуз для лідера антимерської коаліції стався багато в чому саме через впевненість в контрольованості ситуації.

Очевидно, що найближчим часом ми зможемо побачити епізод «Імперія завдає удару у відповідь».

Ну й нарешті фактор вулиці. І Нацкорпус з чи то контрольованими, чи то неконтрольованими ним «Нацдружинами», і Координаційна рада учасників АТО наразі є скоріше ситуативними союзниками Анатолія Бондаренка. Досить буде кількох несприйнятних для мілітарної громадськості кроків, аби вона повернулася в протилежний бік.