понеділок, 14 березня 2022 р.

Ризик харчової кризи у світі через війну в Україні

   



 Я вже третій рік (до війни) працюю у міжнародній корпорації з експорту зернових та олійних культур. Таким чином добре ознайомлений з цим ринком в Україні та світі. Вирішив сформувати тред про ризик харчової кризи у світі через війну в Україні.

   Успіхиукраїнських аграріїв у сезоні 2021-2022.
   Рекордний врожай - 106 млн т! Головна проблема (до війни): логістика - а саме параліч роботи залізниці, дороге паливо та непідготовленість портів під таку кількість зерна. 

  Варто розпочати з того, що Всеукраїнська Аграрна Рада заявила про зрив посівної, через: прямі воєнні дії та паливо (висока ціна, недостатній запас - 50\250 тис т і фермера не отримали повернення ПДВ від держави - тобто дефіцит $)


  Від зриву найбільше страждають: кукурудза та олійні, а також ЯРІ злакові. Озимі молимося, щоб виросли. При умові, що регіони зможуть посіяти (при отриманні диз. палива та $): в кількості 100% - західні регіони; на 50% - центральні регіони; менш як 20% - решта України.

  Дефіцит може бути значним. Оскільки регіони, де проводяться активні бойові дії є лідерами по врожаю.
ПШЕНИЦЯ (у вкладенні, дані 2021).
Зона 100%: 5272,86 тис т

Зона 50%: 10805 \ 5402,5 тис т
Зона 20%: 14329,32 \ 2865,864 тис т

Дефіцит: 44,5% *експорт: EU, Єгипет, Туреччина


Проте Ви скажете, що пшениця є яра та озима і частина вже посіяна. АЛЕ варто розуміти, що зараз необхідно вносити в землю фосфор для формування кореневої системи, але на це немає ні палива (коштів), ні можливості. Тому показники будуть гірші. Тому два факти є взаємокомпенсуючими.

ЯЧМІНЬ (в основному необхідний для тваринних ферм)
Зона 100%: 1601,48 тис т
Зона 50%: 2671,4 \ 1335,7 тис т
Зона 20%: 5604,58 \ 1120,916 тис т

Дефіцит: 41,08% *експорт: КНР

КУКУРУДЗА (найголовніша культура)

Зона 100%: 8131,4 тис т
Зона 50%: 13501,8 \ 6750,9 тис т

Зона 20%: 15722,3 \ 3144,46 тис т

Дефіцит: 48,25% *експорт: Арабський світ, Азія (особливо КНР, Індонезія, Тайланд, Корея)

  Ситуація по соняшнику (експорт лише у вигляді олії) та ріпаку приблизно на такому ж рівні; дефіцит: 42-44%.

  Це всього ж лише припущення, опираючись на зону ведення бойових дій та приблизне очікування по врожайності. 

Проте % (100\50\20) може відрізнятися в залежності від: зміни арени війни та роботи фермерів. Про що нам говорять ці дані? Середній показник очікуваного зменшення врожайності на рівні 43%. У С21 збір урожаю був 106,8 млн т, тобто -43% = 60,876 млн т (злакових + олійних культур). Тут варто зазначити, що на 2022 рік за даними Міністерства Агрополітики Україна повністю забезпечена зерном.

Проте варто розділяти злакові культури та олійні, оскільки соняшник експортується переробленим. Ріпак як сировина, на біо паливо. Щодо злакових культур: зібрано 83,8 млн т з них експортовано 44,887 млн т. Залишок: 38,913 млн т.


  Тобто з цього аналізу робимо ВИСНОВОК №1: продовольчої кризи в Україні на 2022 рік немає. По планах заготівлі зерна при збереженні статус-кво на 2023 рік ми себе зможемо повністю забезпечити зерном.

  Тепер розберемо труднощі, які вже з'явилися, що вплине на результат:


  Перелік, окрім ведення активних бойових дій (це і так зрозуміло).

1. Висока ціна на паливо = дорога логістика = менше коштів отримає ферма = гірше насіння, добрива, ЗЗР, техніка = гірший врожай

2. Ціна на газ росте = збереження зерна на елеваторах буде ще дорожчим.

3. Прямі попадання в елеватори під час бойових дій.

4. Мародерство на агрохолдингах, а саме дорогих засобів для захисту рослин, насіння та техніки. Це все значно відкине український АПК назад. Станом на 2021 рік Україна використовувала потенціал землі на 75%.

  Як уже відреагували світові біржі на ціну зерна? Ключовою біржею для пшениці та олійних є EURONEXT; для кукурудзи та сої є CHICAGO. Уже сумарний ріст цін 20-40$ за т.

Безплатно котирування цін можна побачити через застосунок SOUFFLET GROUP - Farmi App.

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.soufflet.farmi&hl=ru&gl=US




  Проте рік 2022-2023 для СВІТУ має бути непростим також через те, що другий рік поспіль йде посилення кліматичного явища Ла-Нінья (загугліть).

Котре призведе до неврожаю (дефіциту) в Центральній та Південній Америці та Австралії.




    Таким чином, Пд Америка не зможе страхувати (як раніше) перебої\відсутність постачання зерна з Чорноморського регіону (ЧР). Не забуваємо, що російський експорт також буде закритий (де-факто закритий від вересня через додаткове мито на експорт).

  ПИТАННЯ: Хто постраждає у першу чергу? 

Залежність Африки від зерна ЧР - 30%, найбільше Єгипту взагалі 80%. Якщо більш економічно сильні країни витримають, то бідніші будуть на межі голоду - Ємен, Ліван, Бангладеш, Малі, Мозамбік, Мянма тощо...

 


    Прикріплюю більш детальні дані по країнах, котрі стикнуться з реальним дефіцитом, а в окремих випадках голодом (по Україні пояснення дав, усе має бути в нас ок).


  На додаток, припускають що така ситуація може призвести до посилення соціального напруження та збройних зіткнень в цих регіонах. Говорячи про Близький Схід, то рівень дефіциту між 2000-20 уже виріс на 90%. А цей регіон на 30-60% залежить від укр. зерна.


  Перелік країн для яких закриття українського експорту буде критичним (сума об'єму експорту в цьому сезоні). Пд Америка - сама на межі голоду через клімат. Європа - закриється через забезпечення власної харчової безпеки. Азія - не забезпечує сама себе теж.


  Говорячи про КНР та США:

1. КНР - активно три роки поспіль скуповувало все зерно на ринку і створило собі значний резерв. 

2. США - в основному працюють на власний ринок та часто самі потребують НІШОВОГО імпорту. Тому замінити постачальника країнам зі списку не вийде.

Важливо зауважити, що ціни на продовольство за два роки виросли на 40%-70% (через Ковід), а тепер ріст відбувається на такий же % лише за місяць-два. При цьому темп не падає.

ВИСНОВОК: Світ ГЛОБАЛЬНО очікує така криза, яку він ЩЕ ніколи не бачив.

                                                                                  автор – русня – нелюди - @FanatSavchuka